(050) 030 14 41
Укр
Рус
Санітарні норми і їх дотримання - одне з найголовніших вимог сучасної косметології. Контакт зі шкірою клієнта, його кров'ю, виділеннями шкірного жиру разом з усією загальною мікрофлорою - дуже благодатне середовище виникнення багатьох ризиків для здоров'я і самого майстра-косметолога, і всіх його клієнтів в цілому. Не можна навіть передбачити, носієм яких вірусів і хвороб може виявитися наступний пацієнт. Чи був у нього туберкульоз, лікується він від стафілококової або грибкової інфекції, або, що ще страшніше - гепатиту (В і С) і ВІЛ / СНІД.
Санітарія в салоні краси - це в цілому питання його репутації. Перше, на що автоматично звертає увагу клієнт, особливо новий - чисто чи в кабінеті і на столі у косметолога. І якщо професійні нюанси роботи залишаються секретом майстра, то свої висновки, побоювання і враження клієнт забере з собою. Дотримання санітарних норм і правил повинні бути аксіомою для будь-якого б'юті закладу - салону краси, манікюрного або педикюрні кабінету, перукарні. І перш за все - в питаннях дезінфекції та стерилізації. Ніякий канал комунікації не працює так ефективно, як «сарафанне радіо», особливо в сфері індустрії краси. Репутація напрацьовується протягом тривалого періоду часу, а втрачається - миттєво. І існування конкретного закладу на ринку краси - це багато в чому питання його чистоти, питання дотримання санітарних правил і норм.
Санітарні норми, відповідно до яких в Україні працюють такі заклади, як салони краси і перукарні – одне з найголовніших і найважливіших питань їх функціонування загалом. Вони супроводжують увесь процес становлення справи – починаючи від отримання дозволів на її відкриття і закінчуючи щоденною роботою з дезінфекції та стерилізації обладнання і матеріалів.
Головним законодавчим документом на сьогодні є так званий держстандарт – «Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів ДСПІН 2.2.2.022-99», затверджені постановою першого заступника Головного державного санітарного лікаря України 25 березня 1999 р. у редакції від 23.01.2006. Видавниками правил є Міністерство охорони здоров’я України та Головний державний санітарний лікар України. Із текстом документу можна ознайомитися, безпосередньо перейшовши на сайт Верховної Ради України.
Підставою для редакції 2006 р. стала постанова №2 Головного державного санітарного лікаря України, якою вносилися певні зміни в основний документ з метою впорядкування діяльності санітарно-епідеміологічної служби. Постанова була видана на виконання таких документів: Указу Президента України від 01.06.2005 № 901/2005 «Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики», положень Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (2806-150) та доручення Прем’єр-міністра України № 49882/16/1-05 від 09.11.2005.
«Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів ДСПІН 2.2.2.022-99» мають 8 пов’язаних документів. Два з них нашої теми не стосуються, а інші 6 наводимо для цілісної картини:
- «Щодо порядку проходження профілактичних медичних оглядів» (лист Центральної санепідемстанції)
- «Щодо скорочення кількості дозвільних документів, упорядкування діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби» (постанова Головного державного санітарного лікаря України)
- «Оформляємо «Куточок покупця» (документ, поточна редакція прийнята 06.12.2004)
- «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Перелік актів законодавства України та acquis Європейського Союзу у пріоритетних сферах адаптації (розділи 8–12)» (Закон України)
- «Про розгляд питань щодо організації торгівлі на ринках та розміщення суб’єктів підприємницької діяльності» (лист Держкомпідприємництва)
- «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (Закон України).
Означені санітарні правила та норми регламентують всі гігієнічні та санітарно-протиепідеміологічні критерії проектування, реконструкції та експлуатації перукарень різних типів. Містять передмову, загальні положення, 8 розділів з основними вимогами, порядок здійснення правил і 3 додатків.
Основні вимоги – це вимоги щодо:
- розташування та обладнання приміщень (місце розташування, склад і площа основних, робочих і допоміжних приміщень, висота приміщень, вимоги щодо покриття меблів тощо)
- внутрішнього оздоблення (матеріали для внутрішнього оздоблення, колір тонів для фарбування і коефіцієнт відбиття тощо)
- організації, влаштування та обладнання робочих місць (наприклад, наявність спеціальних крісел або накладних сидінь для дітей, відстань між кріслами і між рядами, висота манікюрного крісла від підлоги, обов’язкове обладнання для косметологічного кабінету та ін.)
- санітарно-технічного устаткування (інженерне устаткування, гігієнічні вимоги до води, правила розміщення вентиляційних систем та повітропроводів тощо)
- природного та штучного освітлення приміщень перукарні (коефіцієнт природної освітленості, вибір світильників і т.д.)
- санітарно-протиепідемічного режиму, проведення перукарських робіт та правил особистої гігієни персоналу перукарень – один з найголовніших розділів, оскільки стосується безпосередньо захисту здоров’я і життя відвідувачів та персоналу (правила дезінфекції та стерилізації приміщень, підлоги, стін, обладнання, професійних інструментів тощо)
- гігієни праці персоналу перукарень, попередження несприятливого впливу професійних факторів (загальний рівень шуму в приміщеннях, рівні локальної вібрації від перукарського обладнання, правила захисту майстра під час проведення хімічної завивки, забарвлення та знебарвлення волосся, рівень загального мікробного забруднення повітря приміщень та концентрації хімічних речовин у повітрі робочої зони та ін.)
- медичного огляду персоналу, допущення до роботи.
Документ має також 3 додатки, у яких розміщені:
- додаток 1: набір та розрахунок площі приміщень перукарень (манікюрний кабінет, зали для очікування, косметологічний кабінет та ін.)
- додаток 2: оптимальні норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у виробничих приміщеннях перукарень (зокрема, в залежності від періоду року – холодного, перехідного чи теплого)
- додаток 3: оптимальні рівні освітленості приміщень перукарень в залежності від виду приміщення (зал очікування, зал перукарського обслуговування, кабінет манікюру / педикюру тощо).
Цей документ є одним з найголовніших. Серед інших нормативних актів, які визначають основні вимоги до побутового обслуговування населення і регулюють відносини між замовниками та виконавцями у наданні побутових послуг на території України, актуальними є такі:
- «Про затвердження правил побутового обслуговування населення» (постанова Кабінету Міністрів України у редакції від 17.01.2014)
- «Про внесення змін до Правил побутового обслуговування населення» (постанова Кабінету Міністрів України у поточній редакції від 04.06.1999)
- «Інструкція щодо надання перукарських, манікюрних та педикюрних послуг» (наказ Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення № 20 від 27.08.2000, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.11.2000) та деякі інші документи.
Окремий перелік питань регламентується державними та галузевими стандартами України (ДСТУ та ГСТУ), що входять до Національної системи стандартизації України. Нагадаємо: державні стандарти України – це нормативні документи, що діють на території України і використовуються всіма підприємствами будь-якої форми власності. Містять обов’язкові та рекомендовані вимоги, серед яких до обов’язкових належать ті, що безпосередньо стосуються безпечності продукції для життя, здоров’я, майна громадян, її сумісності і взаємозамінності, охорони навколишнього середовища, а також вимоги щодо техніки безпеки і гігієни праці.
Отже, для індустрії краси, виходячи зі специфіки її діяльності, окремий перелік ДСТУ та ГСТУ містить обов’язкові вимоги, що безпосередньо стосуються санітарних норм і правил:
- ДСТУ 2375-94 «Побутове обслуговування населення. Терміни та визначення»
- ДСТУ 4094 – 2002 «Послуги перукарень. Загальні вимоги»
- ГСТУ 201-05-97 «Послуги перукарські. Загальні технічні умови»
- ГСТУ 201-14-99 «Послуги манікюрні та педикюрні. Загальні технічні умови»
Ми навели основні документи у скороченому вигляді. Однозначно: якщо у вас є необхідність детально вивчити і знати ці правила, краще звернутися безпосередньо до оригіналів документів.
Гарантування щоденної безпеки майстра і клієнта - це відповідальність. І таке відповідальне ставлення може бути своєрідною «візитною карткою» вашого салону. Це особливо актуально для маленьких салонів, які працюють в рамках невеликої територіальної локації. У таких випадках конкурентну перевагу має впевненість в успішному майбутньому вашого бізнесу. А успішне майбутнє - це і вірні постійні клієнти, і вдячні нові візитери, це новий виток розвитку.
